Березовка — село, центр сельского Совета, расположено в 28 км от районного центра и в 7 км от железнодорожной станции Староверовка на линии Харьков — Купянск. Дворов — 254. Население — 699 человек. Сельсовету подчинены населенные пункты Бараново и Терновое.В Березовке находится производственный участок № 3 колхоза «Дружба», центральная усадьба которого размещена в Сподобовке.В селе есть восьмилетняя школа, в которой обучается 91 ученик и работает 10 учителей, клуб с залом на 250 мест, библиотека с фондом 7,3 тыс. книг, медпункт, 3 магазина.Партийная и комсомольская организации (созданы в 1932 году) объединяют 29 коммунистов и 46 членов ВЛКСМ. За получение высоких урожаев пшеницы колхозникам К. Т. Мамону и П. И. Тесленко в 1948 году присвоено звание Героя Социалистического Труда.Березовка основана во второй половине XVII в. Во время революции 1905—1907 гг. крестьяне подожгли имение помещицы.Советская власть установлена в декабре 1917 года. В 1929 году создан ТОЗ.

Купянск (до конца XVIII в.— Купенка, Купчинка, Купецкий, Купенск) — город областного подчинения, центр района. Расположен на реке Осколе (притоке Северского Донца), при впадении в нее небольшой речки Купянки. Расстояние до Харькова — 116 км. Купянск является узлом железнодорожных и автомобильных дорог. Население — 33 168 человек. Горсовету подчинены 2 поселковых Совета с центрами в Купянск-Узловом и Ковшаровке.

Первые поселения на территории, занимаемой нынешним городом, существовали уже в давние времена.

На окраинах Купянска обнаружены поселения эпохи неолита (V—IV тысячелетия до н. .э.), раскопаны четыре кургана с погребением периода бронзы (II тысячелетие до н. э.), найдены римские,. арабские и византийские монеты (II, VIII и XI вв.){Короткі звідомлення Всеукраїнського археологічного комітету. К., 1927. стр. 10; Труды XII археологического съезда, т. 1. М., 1905, стр. 62, 398, 688, 717—721.}.

 Грушівка — село (до 2009 — селище в Україні), Куп'янському районі Харківської області, центр сільської ради. Населення — 1294 чоловік      Назву село дістало не відразу. Тут була напрочуд сприятлива для ведення господарства місцевість. Тож хуторам, які виникли, дали красиві, звучні й багатообіцяючі назви: Благодатний і Благодатівський. Згодом, за радянської влади, хутори набули статусу сіл.

Один куток хутора Благодатного назвали Дмитрівкою за іменем якогось Дмитра, який тут першим поселився. Жителі кутка кохалися в садівництві. Це послужило приводом до того, що в перші роки радянської влади тут був створений радгосп "Садовий розсадник". Радгосп весь час зростав, розвивався, міняв назву на "Куп"янський", потім на "Московський". На Грушівку була перейменована назва колишньої Дмитрівки. Згодом сюди перемістилися адміністративні й господарські органи і служби як села, так і радгоспу. Сільрада набула назви Грушівської. На території сільради зараз розташовано чотири населені пункти.

Поблизу села протікає річка Осинова. Біля її верхів'я у 1185 році князь Ігор вів свій полк на бойовище з половцями. Річка Осинівка починається з невеликого ставка, збудованого в Мисановій балці на висоті 155 м над рівнем моря на відстані 1,2 км північно-східніше зупинкового пункту Гроза на лінії Харків–Старий Оскіл. Площа ставка 0,2 га. Координати витоку: 49040’30’’ пн. ш. і 37022’ сх. д. Осинівка протікає в Шевченківському та Куп’янському районах. Довжина річки 24 км, з них у межах Шевченківського району 8,7 км. Площа басейну 191 кв. км. Осинівка тече в основному з північного заходу на південний схід і впадає в р. Оскіл з правого берега біля с. Петрівка на відстані 80 км від гирла Осколу на висоті 72 м над рівнем моря. Координати гирла: 49038’ пн. ш. і 37039’ сх. д. Падіння річки 83 м, похил 3,5 м/км. Вперше в історичних джерелах річка Ожинівка згадується в 1647 році в документі «Материалы для истории колонизации и быта степной окраины Московского государства (Харьковской и отчасти Курской и Воронежской губерний) в ХVI–XVIII ст.». Назва Осинівка походить від осики, якої в давні часи багато росло в долині річки. Басейн річки знаходиться на Приоскільському плато в межах Шевченківського та Куп’янського районів у лісостеповій природній зоні. Абсолютні висоти поверхні басейну змінюються від 202 метрів біля Тернової Могили до 73 м на околиці с. Петрівка Куп’янського району. Площа лісів у басейні становить 11 кв. км, боліт 0,3 кв. км. Густота річкової сітки становить 0,21 км/кв. км. Долина річки починається в західній частині Старовірівки від злиття двох балок: Мисанової (Осинівки, Попівської) і Танковий Рів (Жолобок, Лисяча) і називається Осинівка. Долина пряма, схили розчленовані численними ярами і балками. Від початку до гирла р. Березівка схили симетричні, потім правий схил стає крутішим, лівий більш пологий, розчленований балками; долина поступово розширюється, поглиблюється і східніше с. Петрівка зливається з долиною р. Оскіл. Ширина долини Осинівки в західній частині Старовірівки 1,5 км, поблизу гирла річки – 3 км; пересічна ширина її 2-2,5 км. Глибина змінюється від 35-40 до 90 м поблизу с. Петрівка. В долину виходять 11 балок: Шляхові Ярки, Костова, Холодний Яр, Довгий Яр та інші. В долині річки розташоване село Старовірівка Шевченківського району та села Грушівка, Василівка, Осадьківка, Тамарганівка, Прокопівка і Петрівка Куп’янського району. Заплава річки двостороння, рівна, у верхній течії заболочена, заросла очеретом і болотною рослинністю, в нижній течії лучна. Ширина її у верхівї річки 50–60 м, на межі Шевченківського і Куп’янського районів М 200, у Нижній течії річки – 300 метрів. Річище Осинівки помірно звивисте, шириною 3-10 метрів, глибиною переважно 0,5-1,2 м. Місцями річище повністю заросло очеретом, рогозом та кугою. Дно річки замулене, в’язке. Ще в 40-х – 50-х роках ХХ сторіччя річка була ширша і глибша. Жителі села Старовірівка в річці купалися і ловили рибу. В Осинівку впадають 4 річки, найбільша з них – Березівка. Вода в Осинівці відносно чиста, використовується для поливання городів та інших господарських та побутових потреб населення                                                                     Харківська обласна рада рішенням від 29 квітня 2009 року у Куп'янському районі віднесла селище Грушівка Грушівської сільради до категорії сіл.
Відомості Верховної Ради України
Зміна категорії (статусу) населеного пункту
Харківська область, Куп'янський район , Грушівська сільська рада
с-ще Грушівка
Харківська область, Куп'янський район, Грушівська сільська рада
с Грушівка
Засноване1815
Населення1294
Площа2,96 км?
Густота населення437,16 осіб/км²
Поштовий індекс63758
Телефонний код+380 5742
Водойми річка Осинова
Місцева влада
Адреса ради63758, Харківська обл., Куп'янський р-н, с. Грушівка, пров.Центральний,1 , тел. 3-11-94

Васи́лівка — село в Україні, Куп'янському районіХарківської області. Населення становить 66 осіб. Орган місцевого самоврядування— Грушівська сільська рада.                                                                               

Благодатовка (укр. Благодатівка, англ. Blahodativka), село, Грушевский сельский совет, Купянский район, Харьковская область.

Код КОАТУУ — 6323781203. Население по переписи 2001 года составляет 351 (168/183 м/ж) человек.                                                         Село Благодатовка находится на расстоянии в 5 км от реки Оскол, в 2-х км от реки Сенек, в 4-х км находится город Купянск. В 2-х км проходит автомобильная дорога Р-07. К селу примыкают садовые с лесные массивы. Рядом проходит железная дорога, в 2-х км станция Осадьковка.   1888 — дата основания.                                   

 За непідтвердженими документально даними Нечволодівка заснована в 1715 році. Існує дві версії виникнення назви. Перша: поселенці займалися розбоєм, покладалися на "ніч - володарку", яку при цьому все прикривала. Згодом словосполучення ніч - володарка трансформувалося в назву Нечволодівка. Друга: найменування дано за прізвищем першого поселенця - якогось Нечволода. Ця версія здається більш вірогідною.

В семидесятих роках ХХ століття колгосп "Червоний Жовтень", центральна садиба якого знаходилась у Нечволодівці, був у Харківській області визначений як базове господарство у практичних дослідженнях по боротьбі з ерозійними процесами грунту. Для цього впроваджувались протиерозійні технології, використовувались відповідні технічні засоби. Тоді ж у селі був закладений дендропарк, єдиний і до цього часу в Куп'янському районі.
Найважливішою примітою Нечволодівки є дендропарк, в якому нараховується кілька десятків різних порід дерев і чагарників. Фігури гілок сосни і берези символізують узагальнений склад окремо хвойних і окремо листяних порід. Синє підніжжя має подвійну символіку: геральдичну й іконографічну. Геральдично колір уособлює велич, красу тутешнього краю, іконографічно - небесну, Божу благодать природи. Біла смуга за символікою стихій означає багатство на питну воду та штучні водоймища.

 Старові́рівка — село в Україні, Шевченківському районіХарківської області. Населення становить 1316 осіб. Орган місцевого самоврядування — Старовірівська сільська рада.